Орієнтовний алгоритм реалізації рішень педради

1.  Постановка рішення на контроль (занесення його до комп'ютера, жур­налу контролю, книги наказів, картки контролю, інше).

2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методоб'єднань тощо).

3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації: складання графіків відкритих уроків; проведен­ня теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчен­ня та впровадження кращого досвіду роботи; апробація різних педа­гогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).

4. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факуль­тативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення дирек­торських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вив­чення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з уч­нями, учителями, батьками тощо).

5.             Аналіз стану реалізації рішення.

6.     Зняття з контролю (інформування педагогічного колективу про оста­точне виконання рішення педради; відмітка про це в журналі або кар­тці контролю, файлі).

Контроль за реалізацією рішень педагогічної ради

Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яка кожного року у складі  ЧОТИРЬОХ чоловік обирається на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксуються в спеціальній карті контролю  за такими пунктами:

Картка контролю

за виконанням рішень педагогічної ради

Тема педради - 

Дата проведення – 

№	Зміст питання, яке контролюється	Виконавець	Термін виконання	Дата зняття з контролю	Відмітка про виконання
1.

Контроль за виконанням – 

Систематичний і своєчасний контроль за виконанням рішень педагогічної ради, причому не з боку адміністрації, а з боку колег по роботі, яким колектив доручив цю справу, об'єктивна і вичерпна інформа­ція  про стан їх виконання на кожному засіданні педагогічної ради дисциплінує колектив,сприяє дієвості і результативності педагогічної ради, підвищує її авторитет, формує причетність до виконання рішень у більшості членів педагогічного колективу, підносячи у такий спосіб  роль педагогічної ради як колективного органу управління діяльністю навчального закладу.

Підвищенню ефективності роботи педради сприяє використання не­традиційних форм її проведення («Вертушка», «Час пік», «Кольорові ка­пелюшки», «Мозкова атака», «Регламентована дискусія» тощо). Вони пот­ребують більш ретельної підготовки, наявності позитивного мікроклімату її педколективі; чіткого дотримання відповідної атрибутики; можливості використання саме даної форми для певної конкретної теми засідання.

Проведення нестандартних педрад сприяє розвитку творчості учасни­ків освітнього процесу, ініціативи, винахідливості, самостійності.

Завдання директора — знайти найбільш раціональну форму проведен­ня педради відповідно до специфіки теми та умов роботи школи, НВК.

У будь-якому випадку директору треба твердо пам'ятати, що педра­да — це не вистава. Ретельність підготовки до неї не означає, що виступа­ти повинні тільки ті, кого визначили. Це привело б до зниження наукової вагомості педради і нівелювання будь-якої дискусії та критики.

Це, перш за все,— рада! Зібрання однодумців!

Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, оз­начити та обговорити те, що турбує всіх вчителів.

Відтак педагогічні ради можуть і повинні стати дієвою школою педа­гогічної майстерності для всіх вчителів.