Технологія розвитку критичного мислення INSERT

 ЗМІСТ

Критичне мислення

Технологія розвитку критичного мислення

Суть технології

Види діяльності учнів

Види діяльності учнів

Види діяльності учнів

Додаткова інформація.

Види роботи учнів і вчителя

Джерела інформації

I варіант

Створення синканів

Застосування технології «критичне мислення»

Схема побудови уроку в технології «критичне мислення»

Реалізація (осмислення)

Рефлексія (самоаналіз)

Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина, постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності, вірогідності, достовірності. Критичне мислення – це мислення вищого порядку; воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями. Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки в цілому.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання. 

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

• 
  учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; віра в кожного учня;
• 
  учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок; активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

• 
  освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;
• 
  інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;
• 
  культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;
• 
  соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;. 

Основні фази педагогічної технології «Критичне мислення»

І. Виклик

• 
  Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
• 
  Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та критичний підхід до розуміння нової інформації, активна участь у процесі навчання.
• 
  Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень сам ставив собі мету навчання.

Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери (смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати - узнали” тощо.

ІІ. Реалізація (осмислення)

• 
  Отримання нової інформації за умови постійної підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
• 
  Осмислення нової інформації: задача вчителя – допомога в усвідомленні учнями власного розуміння матеріалу, сприйманні нового.
• 
  Співставлення нової інформації з власними знаннями. 

Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом INSERT, складання таблиць (синтезу, «плюс – мінус – цікаво», концептуальної таблиці), доповнення таблиці провідних та другорядних питань, робота з двочастинним щоденником тощо.

ІІІ. Рефлексія (самооцінка), або роздуми

• 
  Цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;закріплення нових знань і активна перебудова уявлень у відповідності з новою інформацією.
• 
  Вироблення відповідного ставлення до матеріалу, що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і проблем для подальшої роботи: активне переформулювання отриманої інформації сприяє формуванню особистого ставлення до нових знань. 
• 
  Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін думками дає можливість розширити мовний простір і ознайомитись з іншими точками зору.

Види діяльності учнів ті самі, що й у попередніх фазах.

Навчання, що засноване на моделі «виклик – осмислення – роздуми (самооцінка)» з використанням певних прийомів, які сприяють розв’язанню задач, що виникають на кожній стадії, дає викладачу можливість:

• 
  чітко виділяти цілі навчання;
• 
  підвищити мотивацію навчання;
• 
  забезпечити активну навчальну діяльність;
• 
  забезпечити обробку інформації;
• 
  стимулювати зміни;
• 
  стимулювати роздуми;
• 
  давати можливість почути різні думки;
• 
  помагати задавати питання учням;
• 
  сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції учнів;
• 
  сприяти активній дискусії.

Ця технологія допомагає перетворювати педагога з механічного поширювача інформації у справжнього партнера із процесу добування знань.

Тому, попри всю свою, здавалось би, суху технологічність, ця модель залишає педагогу широке поле діяльності для професійного зростання, і, що також важливо, для реалізації своїх власних якостей. Крім того, процес критичного мислення в даній технології чітко систематизований і представлений у вигляді алгоритму, що складається з певних етапів. Це дозволяє учням розуміти і послідовно застосовувати кожний етап, а також мати можливість визначити, на якому етапі розумової діяльності вони знаходяться. Це допомагає відслідковувати свій власний розумовий процес та керувати ним під час самостійного навчання. Абсолютно очевидно, що дана технологія спрямована як до учня, так і до вчителя.

Технологія розвитку критичного мислення дає учню:

• 
  вміння критично мислити;
• 
  вміння відповідно ставитись до власної освіти;
• 
  вміння працювати у співробітництві з іншими;
• 
  бажання і вмінні стати людиною, яка вчиться протягом всього свого життя.

Технологія дає вчителю:

• 
  вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;
• 
  можливість використати модель навчання і систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення і самостійності у процесі навчання;
• 
  стати практиком, який вміє грамотно аналізувати свою діяльність;
• 
  стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.

 Додаткова інформація. 

У 1997 р. – Джінні Стіл та Курт Мередіт застосували модель навчання з трьох частин, фази якої називаються виклик, реалізація смислу та рефлексія.Раніше ця трьохфазна модель називалась актуалізація (передбачення), пошук інформації та рефлексія (1986 рік), а багато вчителів в Каліфорнії називали її в, через і за.

Зараз існує проект (США), за яким ці три фази називають актуалізацією (передбаченням), побудовою (конструюванням) знання і консолідацією (в англійській мові три перші літери цих слів створюють скорочення «АВС», тобто «алфавіт, основа основ»).

 Види роботи учнів і вчителя

1. 
   Створення кластера – смислового блоку на основі ключових слів з теми.

Кластер

Знаю	Хочу узнати	Узнав
Категорія інформації	^ Джерела інформації

2. 
   Постановка учнями запитань.

Цей прийом використовується, зазвичай, під час закріплення знань. Учитель пропонує учням після ознайомлення з текстом виділити головну думку, обговорити її і після цього поставити запитання. Цим прийомом можна активізувати слухання лекцій, захист робіт учнів тощо.

3. 
   Дискусія (від лат. Discussio - розгляд) – обмін думками з певної проблеми.

Організація дискусії може бути пов’язана з груповою роботою. Результат дискусії залежить від ґрунтовного оволодіння учнями необхідною навчальною інформацією.

Можлива схема проведення дискусії (пов’язана з груповою роботою):


Постановка проблеми

Формування груп учнів

Розподіл функцій та завдань у групі



Обговорення пропозицій щодо розв’язків проблеми


Підведення підсумків

4. 
   Читання тексту з позначками – застосування прийому INSERT (інсерт). Цей прийом дає можливість по-новому працювати з текстом – повторити вже відоме, виділити нове, визначити питання для поглиблення тощо. 

 I варіант 

INSERT:

I – interactive – самоактивізація – «v» – вже знав;

N – noting – нова інформація – «+» – нове;

S – system – системна розмітка – «–» – думав інакше;

E – effective - ефективна інформація – «?» – не зрозумів, є питання;

R, T – reading and thinking – читання та продумування.


II варіант

Під час читання тексту можна виділити інформацію 4-х видів і для зручності представити її у вигляді таблиці:

«v» – знайома інформація (це я вже знаю)
«+» - нова інформація (це для мене нове)
«–» – суперечлива інформація (я думав інакше)
«?» – недостатня інформація (про це хотілося б дізнатись більше)

Заповнена таблиця стає певним опорним конспектом з теми.

 5. Створення синканів ( в рос. варіанті – сінквейнів) – у перекладі з франц. «поетичний п’ятирядник» - використовується під час підведення підсумків уроку, вивчення теми. В такий спосіб учень має можливість з великого обсягу інформації відібрати головне і подати його в стислій формі. Під час створення синка ну повинні бути виконані певні умови, тобто він повинен мати певну форму, а саме:

1. 
   1-й рядок – один іменник: головне, про що йдеться мова в даній темі;
2. 
   2-й рядок – два прикметники: описують вивчене явище (подане в першому рядку);
3. 
   3-й рядок – три слова: одне дієслово чи опис дії;
4. 
   4-й рядок – чотири слова: фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми;
5. 
   5-й рядок – одне – два слова: синонім до іменника в 1-му рядку.

Застосування технології «критичне мислення»

Критерії  технологічності  діяльності вчителя	Конкретизація критеріїв  у технології	Реалізація критеріїв на уроці
Мета, яка задана діагностично, тобто поняття, операції, види діяльності, що можуть бути виміряні і які засвоїли учні як очікуваний результат. Способи його діагностики.	Серед цілей – творче переосмисленя вже відомої інформації та критичне сприйняття нової. Один із засобів діагностики – перевірка вміння учнів переформулювати отриману інформацію, розбивати її на блоки та оформляти у вигляді таблиць.	Постановка проміжних цілей до кожного етапу вивчення матеріалу у вигляді питань, перевірка ступеня оволодіння матеріалом у ході заповнення таблиць та складання схем тощо.
Представлення матеріалу що вивчається у вигляді системи пізнавальних і практичних задач з орієнтирами та способами їх розв’язання.	Переструктурування матеріалу у вигляді певних блоків, схем, таблиць, кожна з яких включає в себе пізнавальну задачу, різні типи орієнтирів (ключові слова, смислові ланцюжки тощо), способи її розв’язання і, власно, розв’язок.	Відповідь на кожне з поставлених питань представляє собою орієнтир, підказку для роботи над наступним питанням. Таблиці – кластери, що заповнюються, дозволяють привести отриману інформацію до системи.
Достатньо жорстка логіка етапів засвоєння матеріалу – діяльність учнів повинна бути побудована з послідовності кроків, що заснована на внутрішній логіці і веде до результату.	Послідовність дій учнів наступна: постановка проблеми; оцінка рівня та повноти власних знань для її розв’язання; вибір способу здобуття необхідної інформації, її об’єму і глибини; самостійна робота з вивчення проблеми; формулювання власних висновків; обговорення результатів роботи (у мікро групах і загальне); підведення підсумків обговорення; оцінювання власної позиції та особистого відношення до теми.	Використання вже відомої інформації, в тому числі й з інших предметів; вивчення змісту матеріалу або отримання інформації зі схеми у процесі поетапного вивчення теми. Подальше обговорення отриманих висновків, заповнення таблиць, складання синкану (сінквейну) під час підведення підсумків вивчення теми.
Адекватна попереднім параметрам система способів взаємодії учасників учбового процесу: один з одним та з інформаційною технікою – на кожному етапі уроку.	Робота у мікро групах на етапі «виклик»; колективне обговорення висновків, що були зроблені; самостійна робота з невідомим навчальним текстом та його маркування («вже знаю», «нове», «незрозуміле», «цікаво»); складання кластерів (смислових блоків) у процесі обговорення теми та формування синканів (синквейнів) під час підведення підсумків уроку.
Проектування способу взаємодії учнів із змістом навчального матеріалу і сукупності рефлексивно-регулювальних дій учня.	Оцінювання явищ, що вивчаються, об’єктів та їх моделей; визначення власної позиції по відношенню до матеріалу, який вивчається – складання синкану; виявлення власних проблем, пов’язаних із дефіцитом певного досвіду, знань, навичок – маркування тексту, вибір рівня складності інформації, що її дає вчитель; заповнення таблиці «Знаю – хочу знати – узнав».
Особистісно-змотивоване забезпечення діяльності вчителя і учня.	Можливість вільного висловлювання власної думки; розгляд будь-яких точок зору; змагання у роботі мікро груп; усвідомлення життєвого та професійного значення інформації, що обговорюється.

 Схема побудови уроку в технології «критичне мислення»

Етап		Дії вчителя	Дії учнів
Виклик	Діагностика знань, що є	Ставить питання до учнів з метою встановлення рівня знань. Робота за кластерами.	Оформлення записів на дошці та в зошитах (за відповідями учнів та самостійно)
	Парна мозкова атака	Організовує учнів працювати в парах.	Обговорення в парах
	Групова мозкова атака; колективна актуалізація наявних знань.	Організовує взаємний обмін думками в групах; всі групи по черзі відпрацьовують кожний кластер; виконання записів на дошці.	Обговорення в групах. Групи по черзі пропонують свої ідеї з кожного кластера.
	Осмислення демонстраційних дослідів, що будуть виконуватись. Робота з текстами.	Пояснює досліди, що будуть демонструватись. Пояснює, як треба читати тексти, які позначки INSERT в них ставити (можна на магнітній дошці прикріпити плакат з розшифровкою позначок).	Прослуховування, вивчення записів на плакаті.
	Спостереження демонстрацій. Читання текстів.	Виконує демонстрації. Спостерігає за читанням текстів учнями.	Спостереження демонстрацій. Читання текстів – індивідуальне або в парах – з позначками INSERT.
Реалізація (осмислення)	Обговорення маркування текстів. Проміжна діагностика знань.	Пропонує обговорити маркування тексту INSERT спочатку в парах, потім в групах і в усьому класі. Пропонує повернутись до ідей та питань, що були записані раніше: які зі знань, що ви мали, були правильними? На які питання ви знайшли відповіді, спостерігаючи експеримент? Читаючи текст? Яку додаткову інформацію ви отримали з тексту? З експерименту? Виділяє записи на дошці; робить нові записи крейдою іншого кольору.	Колективне обговорення маркування (у парах, в групах, усім класом).
	Дискусія.	Керує дискусією під час опрацювання кластерів.	Активна дискусія.
Рефлексія (самоаналіз)	Повернення до кластерів.	Проговорює підсумки дискусії, звертаючи увагу на ключові моменти. Пропонує перевірити, чи не залишилось питань, на які не отримані відповіді; що нового додаткового бажали б узнати учні; а також обговорює джерела, в яких можна знайти інформацію та відповіді на питання, що виникли.	Уважне прослуховування. Повторення провідних питань уроку. Формулювання проблемних питань до наступного уроку.
	Підведення підсумків уроку.	Пропонує підвести підсумок роботи на уроці; оформити його у вигляді синканів.	Складання синканів та читання їх в голос. (За браком часу – складання синканів вдома та зачитування на наступному уроці.)
Домашнє завдання		Продумати проблемні питання, що виникли на кінцевій стадії уроку. Конспект. § підручника; вправи. (Складання синканів.)

Адреса: 

- Центр розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету, США;

- Проект Соросівського фонду – науковий керівник С.І.Заір-Бек, С.-Петербург, СШ № 552, Росія.

Застосування нових педагогічних технологій 

при навчанні учнів читання

Опис: Даний матеріал з досвіду роботи допоможе вчителям організувати роботу дітей на уроках  читання. Всі описувані техніки і технології допомагають підвищити пізнавальний інтерес до читання, зробити уроки творчими і прищеплюють учням читацькі навички: вміння аналізувати твір, висловлювати особисте ставлення до прочитаного, робити висновки і узагальнювати.

Питання про те, як навчити дітей читати швидко, раціонально і ефективно, цікавить кожного вчителя. Процес цей надзвичайно важкий. І якщо в минулому школа функціонувала в режимі единоличия, одноманітності, то сьогодні реформування освіти здійснюється на основі принципів демократизації, варіативності, відкритості. У зв'язку з цим кожен вчитель має можливість почати пошуки більш ефективних підходів до навчання, що нерозривно пов'язано з удосконаленням уроку, його змісту і структури. Кожному господарю хочеться, щоб уроки читання залишали помітний слід у свідомості кожного учня, були націлені на те, щоб просувати його в ідейно-моральному, розумовому, емоційному, естетичному і мовному розвитку, розвивали у дітей інтерес до книги, любов до читання, прищеплювали їм корисні для життя та подальшого навчання вміння і навички. Однак, незважаючи на багато зусиль, в класі завжди виявляється група слабо читаючих дітей. У них робота з книгою викликає розумову перевантаження, а це призводить до небажання вчитися і, в кінцевому рахунку, до відставання у навчанні, що в свою чергу, впливає на ефективність роботи всього класу. Тому багато вчителів намагаються використовувати добре апробовані і нові технології: нестандартні прийоми, які допомагають розвивати інтерес учнів до читання, пошуку відповідей на виникаючі питання. Іншими словами, прагнуть розбудити пізнавальну активність, навчити самостійному пошуку знань, а це неможливо без хорошої техніки читання.

Дослідження в галузі педагогіки і фізіології дитини показали, що тільки швидкість читання 120 слів на хвилину дозволяє йти паралельно процесам читання і мислення. Ці висновки педагогів і лягли в основу, пошуку нових технологій проведення уроків читання.

Ось деякі технології та прийоми, які вже зарекомендували себе в моїй педагогічній практиці.

1 технологія - стратегія ЖИГСО (бажання індивідуально говорити, створювати, оформляти свої думки) Учні діляться на групи і кожна група отримує завдання. Вивчаючи творчість М. Ауэзова «Сирота».

1 група - вибрати з тексту слова, які допоможуть описати Касима.

2 група - дібрати слова описують Ісу.

3 група - знайти слова в тексті описують пейзаж.

Всі 3 групи повинні були подумати і намалювати портрети свого героя, спираючись на епітети, метафори і порівняння, знайдені в оповіданні.

Хлопці 3 групи повинні були уточнити значення пейзажу для розкриття характеру Касима. На підготовку пішло 20 хвилин. Потім кожна група дала усну опис героя, підтверджуючи свою думку цитатами з тексту. Обидва портрета і пейзажна замальовка виявилася загрозливо похмурою. Глибока тиша зависла в класі. І тоді хлопцям пропоную зробити висновок і записати його червоним кольором. «Касима ніхто не кохав» - відповіли діти, «Любов - основа життя»- «Будь щедрим на любов». Так народився плакат. Дітям це дуже сподобалося. Народилося бажання створювати свої індивідуальні плакати, які підтвердили необхідність читання, осмислення та оформлення своїх думок. Активно застосовую на уроках Відного метод. Порівняльний аналіз, характеристику героїв робили і раніше на уроках читання, але використання цієї технології внесло в роботу елемент творчості, підвищило інтерес до досліджуваного твору, характеристик героїв. Діти легко дають характеристику героям і узагальнюючи, роблять висновок і знаходять, що спільного у героїв або навпаки, бачать що спільного у героїв твору зовсім немає і бути не може.

Одним з найбільш часто використовуваних на уроках читання є метод «Інсерт» (технологія критичного мислення). Цей метод добре відомий багатьом, як « метод послід», але не завжди доводять до кінця. На полях підручника діти олівцем роблять поноси, відповідаючи на питання:

1) Я знаю (+)

2) Не знаю (-)

3) Сподобалося (!)

4) Не зрозумів (?)

Отже, прочитується весь текст, і робляться поноси. Потім діти діляться на групи і готують усні або письмові відповіді на одне з цих питань (за завданням), 11 група - я знав, 2 група - не знав, і т.д. Робочі групи формуються до кінця навчальної чверті. Кожна група має свій паспорт, В якому зазначається робота групи: оцінка спікера і графік чергових командирів. Черговий командир керує порядком роботи в групі і призначає спікера з раніше не задіяних у цій роботі учасників групи. Таким чином, за навчальну чверть всі встигають побути і спікером і черговим командиром. Якщо навчального часу не вистачає, картка заповнюється в наступній чверті і лише тоді формується нова група. Цікаво проходять уроки з елементами «драматизації» при вивченні байок, казок.

1.Волшебные окуляри.

2. Обмін ролями.

3. Активний глядач.

4.Второе «Я»

«Технологія пятистишия»

1 рядок - 1 іменник (про героя)

2 рядок - 2 прикметників (якості)

3 рядок - 3 дієслова (його характерні властивості)

4 рядок - 4 слова - словосполучення

5 - рядок - 1 слово - синонім до першого слова

6 рядок - речення, в якому укладено сенс твору.

Техніка «РАФТ» - рольова активізація фантазії і творчості.

Р - роль, яку ми будемо зображувати;

А - аудиторія - для кого?

Ф - форма - як? (бесіда, діалог, монолог, казка)

Т - тема - про що ми будемо говорити

Наприклад: учням дано завдання, підготувати письмову відповідь на питання чому Єр - Таргын втік з рідної землі? - «Де твоя хоробрість батир, з якою ти обрушувався на ворога? Завдання складне адже важливо при цьому витримувати стиль мовлення батира. Не всім у класі така робота під силу, тому до цієї роботи можна підійти диференційовано. Більш слабким підгрупах було дано завдання підготувати усні відповіді з опорою на текст або обіграти діалог Єр-Таргына і Акша - хана.

Обов'язковими на уроках літературного читання творчі, рольові перекази. Застосування методів розвивального навчання - метод асоціацій, метод «Мозкової атаки» (про автора), метод прогнозування - допомагає виробити в учнів вміння шукати, вибирати, систематизувати, аналізувати, тобто глибше вникати в прочитане твір. Учні розуміють, як важливо читати швидко і свідомо, щоб відповісти на всі поставлені питання.

Всі ці техніки і технології підвищують інтерес учнів до уроку, роботи з текстом, вдосконалюють читацький інтерес, техніку читання.

Автор: Богатирьова Олена Михайлівна вчитель початкових класів Новосельська середня школа, р/н Р. Мусрепова, Північно - Казахстанська область