1.
Опрацювати державний базовий навчальний план, нормативні документи, що
регламентують діяльність адміністрації освітньої установи при конструюванні
навчального плану школи.
2.
Створити робочу групу (групи) для здійснення роботи з підготовки навчального плану,
до складу якої доцільно включити членів адміністрації школи, керівників її
структурних підрозділів, окремих учителів та учнів.
Задачі
групи
•
аналіз змісту нині діючого навчального плану;
•
вивчення пропозицій щодо змісту варіативної складової навчального плану;
•
вивчення пропозицій щодо кількості годин, що відводяться на ту чи іншу
навчальну дисципліну (курс);
•
оцінка кадрових і матеріально-технічних ресурсів;
•
визначення мети введення у варіативну складову навчального плану тих чи інших
курсів із погляду:
-
регіональної комплексно-цільової програми розвитку освіти (за її наявності);
-
програми розвитку освітньої установи.
3.
Сконструювати інваріантну складову робочого навчального плану школи, включивши
до неї обов’язковий компонент державного освітнього стандарту.
4.
При конструюванні варіативної складової навчального плану варто враховувати:
•
пропозиції робочої групи, учнів, їхніх батьків щодо використання даної частини
навчального плану;
•
регіональні та місцеві особливості, традиції, які необхідно врахувати в
робочому навчальному плані;
•
специфіку та спрямованість освітньої установи.
Варто
пам’ятати, що години варіативної складової можуть використовуватися для
організації факультативних, групових та індивідуальних занять, консультацій
тощо.
Години,
відведені в освітній установі на факультативні заняття, дозволяють розширити
освітні можливості робочого навчального плану.
Вони
можуть бути використані з метою:
•
розширення змісту освіти відповідно до типу та виду реалізованої освітньої
програми;
•
уведення регіональних факультативних курсів;
•
уведення курсів, що задовольняють освітні потреби учнів.
Усі
факультативні курси повинні мати достатній програмно-методичний супровід.
Окремі предмети та курси, забезпечені авторськими програмами, можуть бути
включені в навчальний план школи за наявності:
•
професійного експертного висновку;
•
учителя, який пройшов підготовку для роботи із запропонованої програми;
•
необхідного навчально-методичного забезпечення (відповідного узгодження з
управлінням освіти і науки).
5.
При формуванні інваріантної та варіативної складових навчального плану варто
вказати:
•
обов’язкове навантаження на учнів, котре являє собою суму годин, зазначених у
рядках «Обов’язкові заняття, що складають ядро загальної освіти» та
«Обов’язкові заняття за вибором»;
•
гранично припустиме навантаження на учнів, що являє собою суму годин, зазначених
у рядках «Обов’язкове навантаження учнів» та «Факультативні, групові й
індивідуальні заняття».
6.
Обговорити версії навчального плану:
•
на засіданнях управлінського апарату школи;
•
на засіданнях науково-методичної ради (за його наявності), методичних об’єднань
і кафедр.
7.
Організувати попереднє комплектування школи кадрами відповідно до навчального
плану.
8.
Узгодити навчальний план з органом управління освітньою установою.
9.
Затвердити робочий навчальний план на засіданні педагогічної ради.
10.
Проінформувати орган управління освітою про наявні вакансії та можливості по
їхньому заповненню.
11.
Проінформувати педагогів, які працюють в освітній установі, про майбутнє
навчальне навантаження.
Пам’ятка
для аналізу навчального плану
Робочий
навчальний план школи має включати:
•
вимоги з наповнення основних компонентів (державного, регіонального,
шкільного);
•
номенклатуру предметів;
•
визначення навантаження за визначеними предметами (поглиблення) та циклами
(профільність);
•
оптимальні рівні загального навантаження учнів (від щадного до досить
напруженого).
Крім
цього, необхідно розглянути навчальний план з урахуванням рівня підготовки
учнів (від планів для класів обдарованих дітей до планів класів компенсуючого
навчання).
Робочий
навчальний план повинен відповідати таким вимогам, як:
•
повнота (забезпечення широти розвитку особистості; урахування регіональних і
національних освітніх, соціокультурних та інших потреб, наявність і
розвиненість відповідних компонентів);
•
цілісність (необхідність і достатність компонентів, їхній внутрішній
взаємозв’язок);
•
збалансованість (раціональний баланс між державним, регіональним і шкільним
компонентами; між циклами предметів, окремими предметами; між обов’язковими
предметами та предметами за вибором);
•
наступність між ступенями школи та класами (роками навчання);
•
відповідність реальному часові (необхідна гнучкість плану, наявність резервів
навчального часу, відсутність перевантаження учнів тощо);
•
«прорахованість» (чітка усвідомленість спрямованості плану, його особливостей,
сильних і слабких моментів, реальних можливостей, сучасність, можливі
перспективи розвитку).
При
аналізі плану доцільно відповісти на такі питання:
•
На підставі яких нормативних документів, інших джерел складався робочий
навчальний план школи?
•
Чи зберігається в навчальному плані в необхідному обсязі зміст, що є
обов’язковим на кожному ступені навчання?
•
Наскільки доцільно та результативно використовується шкільний компонент?
•
Чи відповідає зміст навчального плану основним цілям освітньої установи
(особливо важливо для інноваційних установ), чи відбиває специфіку освітньої
програми, реалізованої в освітній установі?
•
Чи орієнтовані структура та зміст плану на розвиток цілісного світогляду та
підготовку школярів до сприйняття й освоєння своєчасних реалій життя
(наприклад, наявність курсів екологічної правової, економічної, психологічної,
професійної спрямованості)?
•
Чи має навчальний план необхідне кадрове, методичне, матеріально-технічне та
інше забезпечення?
•
Чи реалізується навчальний план школи в повному обсязі (і якщо ні, то чому)?
•
Чи відповідає обов’язкове та гранично припустиме навантаження учнів у даній
освітній установі на кожному ступені освіти нормативно визначеному?
•
Чи мають регіональні, авторські курси достатнє навчально-методичне
забезпечення?
З
об’єктивного аналізу видокремлюються задачі на новий навчальний рік, їх не може
бути багато, їх повинно бути дві-три. Але це задачі, без рішення яких школа не
може розвиватися, це задачі, над якими повинен працювати весь педагогічний
колектив. Якщо ви, наприклад, дійшли висновку на основі аналізу, що учні дуже
погано вміють читати, а це найважливіші навички в загальнонавчальних уміннях і
навичках, то ви і ставите роботу над цією проблемою — головною задачею школи на
наступний (а, можливо, і не тільки на наступний!) навчальний рік. Численні
перевірки управлінської діяльності адміністрації шкіл дозволяють сказати, що в
цій частині можна виділити дві типові помилки директорів шкіл:
•
перша — задачі не випливають з аналізу, не відповідають аналізові;
•
друга — береться дуже велика кількість «глобальних» задач, що не можуть бути
вирішені не тільки протягом навчального року, а й протягом ряду років.
І
ці помилки повторювалися протягом декількох років тільки тому, що не
аналізувалося виконання конкретно поставлених задач.
Представимо
зараз: ми сформулювали задачі, що прямо «випливали» з аналізу роботи. Далі
необхідно точно та конкретно визначити, що робить кожен орган для рішення цієї
задачі або цих задач. Випишемо, які органи є у школі:
•
Рада школи.
•
Піклувальна рада (якщо вона є).
•
Наради при директорі.
•
Наради (планерки) педагогічного колективу.
•
Методичні об’єднання (початкових класів, гуманітарного циклу,
природничо-математичного циклу тощо).
•
Семінари класних керівників.
•
Методична рада.
•
Конференції, педагогічні читання.
•
Профспілкові збори.
•
Засідання профспілкового комітету.
•
Загальношкільні батьківські збори.
•
Батьківський комітет школи.
•
Класні батьківські збори.
•
Класні батьківські комітети.
•
Органи учнівського самоврядування.
•
Шкільна бібліотека тощо.
Типовою
помилкою керівників шкіл при визначенні ролі кожної шкільної ланки є
роз’єднаність дій, невміння поставити конкретні задачі та проконтролювати їхнє
виконання.Типові
помилки керівників шкіл у плануванні роботи:
1.
Відсутня система в річному плані роботи, тобто проводиться неякісний аналіз;
поставлені задачі не випливають з аналізу; внутрішньошкільний контроль не
випливає з поставлених задач, він існує сам по собі, не допомагає в рішенні
поставленої на рік задачі або задач, часто є одноразовим; не визначена
конкретна система заходів для виконання задач.
2.
План не представляє собою єдиного логічного та стилістичного цілого.
3.
Аналіз не будується на принципі реального звіту про те, що планувала школа та
що вона зробила.
4.
У плані записується велика кількість задач, які педагогічний колектив не може
виконати протягом навчального року.
5.
Відсутні конкретні задачі для кожної ланки управління або самоврядування для
рішення загальної задачі.
Отже,
загальне резюме: аналізуємо роботу за навчальний рік, порівнюємо, що ми
зробили, з тим, що ми хотіли зробити (задачі попереднього року), — формулюємо
нові задачі, виходячи з аналізу, — плануємо виконання цих задач — організуємо
їхнє виконання — здійснюємо контроль виконання поставлених задач — проводимо
регулювання та корекцію.
Немає коментарів:
Дописати коментар